Не гірше церемонії вручення Оскар

5 березня 2018 року відбулося чергове засідання Вченої Ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де нагороджували лауреатів премії імені Тараса Шевченка. Серед лауреатів – аспірантка ІІІ року навчання без відриву від виробництва Інституту журналістики Катерина Соколова. Ми вирішили поспілкуватися з молодою вченою.

Катерино, чи складно було здобути цю премію?

Власне, здобути простіше, ніж пройдений до цього шлях і той шлях, який ще доведеться пройти. Коли Ректор потиснув мені руку на врученні, він побажав мені зростання. Тобто ця премія – це мотивація для розвитку. Це дуже почесна нагорода. Чи могла дівчинка з Луганська 8 років тому уявити щось подібне? Аж ніяк!

Як Ви почувалися на врученні премії? Кажете, що Ректор вітав лауреатів.

Трохи хвилювалася. Здається, я там була наймолодшою (сміється). Серед лауреатів були доктори наук, кандидати. Дехто навіть промови готував! Нічим не гірше церемонії вручення Оскар (сміється). Ректор дійсно вітав кожного лауреата, усім тиснув руки та бажав успіхів. Це приємно.

Скільки наукових публікацій потрібно для здобуття премії? Скільки їх у Вас?

Наскільки я знаю, обмежень немає. Я подавала 20 публікацій. Це для аспірантів досить високий показник.

А що означає «без відриву від виробництва»?

Це людською мовою означає «заочна». Я аспірантка-заочниця. На момент вступу в аспірантуру я працювала вчителем-асистентом у Британській міжнародній школі, тому вступила на заочне відділення. На жаль, за правилами багатьох конкурсів аспіранти-заочники не мають права брати участь у подібних конкурсах. Я дуже зраділа, що у мене нарешті з’явилася можливість заявити про свої наукові здобутки, нехай навіть вони на цей час ще не великі.

Чи є люди, які Вам допомагали, підтримували?

Знаєте, як кажуть: за плечима кожного успішного чоловіка стоїть жінка. Так от – за плечима кожного успішного аспіранта стоїть науковий керівник. Мені з керівником дуже пощастило. Це Дмитро Олтаржевський (доктор наук із соціальних комунікацій, доц. кафедри реклами та зв’язків із громадськістю – прим. автора). Успішна людина. Завжди підтримує, нагадує, що треба таки не зволікати з написанням дисертації (сміється). І пожартувати любить. Ще у мене є дві наукових статті у співавторстві з Євгеном Цимбаленком (кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри реклами та зв’язків із громадськістю – прим. автора), одна з них – англійською мовою, чим я дуже пишаюся! Звичайно, мене підтримують батьки. Дуже за мене радіють!

Що для Вас означає ця премія?

Визнання. Я вважаю, що це правильно – нагороджувати подібними преміями. Це мотивує! Про те, що я здобула премію, дізналася ще майже місяць тому. Проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров написав про це на Фейсбуці. Я раділа неймовірно! Знаєте, коли люди розуміють, що їхню працю помічають, вони стають активнішими, створюють щось нове. Це натхнення!

Бажаємо усім нашим молодим ученим натхнення та успіхів!

*Фото – з приватного архіву Катерини Соколової, опубліковане з її дозволу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.