Фінклер Ю.Е., д. філол. н., к. соц. н., професор.
Чорноморський національний університет імені Петра Могили
контактна електронна адреса автора: bubabu@meta.ua
Надійшло до оргкомітету конференції 30.03.2020
Відповідальність за зміст матеріалів несе автор
PDF Loading...
Зоряно, дякую! (Там були навіть позаштатні власкори деяких українських медій…)
Взагалі – картинка сумна дійсно. Але дуже хочу почути і думку авдиторії. Гадаю, вона буде більш прогресивною.
Цікаво, що журналісти регіональних ЗМІ, які взяли участь у дослідженні, заявляють, що вважають громадянські медіа небезпечними щодо власної професійної запотребованості.
Певно, це можна пояснити й усвідомленням загалом невисокого рівня сучасної української журналістики та її невідповідності потребам авдиторії.
Пані Ірино, як на мене, є три ключові проблеми.
1. Доволі поважний вік журналістів, які були опитані. А це: тяглість до традицій і дуже високий рівень патерналізму (дуже!).
2. Боязнь втратити роботу – нехай таку, яка є, хоч і малооплачувану і з дифамаційними ризиками.
3. Специфіка належності і залежності медій, в яких вони працюють, і пряма прив’язка до бажань власників.
Але, якщо чесно, я очкував на більш плачевні результати.
ДЯКУЮ!!!
Дякую, пане Юрію, за правдиву та методологічно чітку інформацію щодо реального ставлення медійників до громадських медіа. Чому ж в Україні ми бачимо неприйняття нових форм медіа (або ж не медіа?)?