ПРО КАФЕДРУ

Кафедру мови та стилістики створено 1972 року, коли на факультет журналістики прийшла працювати відомий філолог, стиліст, доктор філологічних наук, професор Алла  Петрівна Коваль. Вона зорієнтувала колектив кафедри на те, щоб викладання нормативних мовних курсів, практичної стилістики, теорії  і практики перекладу обов’язково здійснювалося з урахуванням конкретних практичних потреб журналістської праці. Пошуки цієї спрямованості виявилися й у зміні назв кафедри: спочатку «кафедра стилістики», потім «кафедра стилістики та редагування», «стилістики, редагування і видавничої справи», «кафедра мови засобів масової інформації» і, нарешті,  «кафедра мови та стилістики».

Значення мовностилістичних дисциплін у професійній підготовці журналістів незаперечне. Тим-то стало важливим формування  в Інституті журналістики фахової мовознавчої школи – з її стратегічними засадами, принципами, методиками.

Після тривалого періоду «класичного», так само, як і на філологічному факультеті, вивчення студентами-журналістами мовних дисциплін, почалося формування нової методологічної основи діяльності кафедри – задля увиразнення фахової спрямованості викладання. Зокрема, це виявилось у зміні підходів до вибору теоретичного і практичного матеріалу, пошуку оптимального співвідношення їх, насичення мовних занять творчими завданнями різних типів, урахування міжпредметних зв’язків та уникнення дублювання, створення навчально-методичної літератури (зокрема навчальних словників різних типів). Увага приділялася й питанням логічної послідовності лекційних та практичних матеріалів, використанню даних різного типу мовних моніторингів ЗМК – і знову ж таки на ґрунті ефективності журналістської освіти. Було започатковано традицію написання дипломних праць з тематики кафедри.

Викладачі кафедри читають сучасні мовні курси на методологічних засадах, що зумовлюють представлення мовної комунікації як прагматично-соціокультурного процесу, в якому добір мовних засобів продиктований умовами комунікативного акту, соціальним статусом і роллю комунікантів, темою повідомлення, традиціями українського соціуму, національно-культурною специфікою мовної поведінки. У плані фахової підготовки кафедра дбає про творче наснаження навчального процесу. Викладачі різних дисциплін постійно ведуть пошук цікавих, сучасних форм змістової організації занять, включно з використанням ділових ігор, тестування, модульно-рейтингового контролю. Усіляко заохочується застосування студентами набутих теоретичних і практичних знань у пресових та ефірних виступах, апробацію яких проводять зі студентами і в аудиторії.

Викладацький колектив кафедри створив для студентів – майбутніх журналістів комплект підручників та посібників:

  • Сучасна українська мова /Авт. колект.: О.М. Григор’єв, С.Є. Доломан, Ю.В. Лисенко, Є.А. Макаренко, А.І. Мамалига, Н.Й. Марчук, О.М. Пазяк, О.Д. Пономарів, Г.Г. Почепцов, В.В. Різун, М.І. Фурдуй, Л.Ю. Шевченко / За ред. О.Д. Пономарева, 1991;
  • Сучасна українська мова. Синтаксис / Колект. авт.  / За ред. О.Д. Пономарева, 1994;
  • Сучасна українська мова / Колект. авт. / За ред. О.Д. Пономарева, 1997 (перевидано з доповненнями 2000, 2005, 2008);
  • Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови, 1992; 1993; 2000;
  • Сучасна українська мова. Довідник / Л.Ю. Шевченко, Ю.В. Лисенко, В.В. Різун, 1990; 1996;
  • Українська мова: Практикум / Пазяк О.М., Сербенська О.А., Фурдуй М.І., Шевченко Л.Ю., 2000; 2001;
  • Пономарів О.Д. Культура слова. Мовностилістичні поради,1999;
  • Пономарів О.Д. Українське слово для всіх і для кожного, 2013;
  • Фурдуй М.І. Українська мова. Практикум з правопису, 2003; 2011;
  • Українська мова і культура мовлення / Пазяк О.М., Кисіль Г.М.,1996;
  • Мамалига А.І. Аналіз структури публіцистичного тексту, 1992;
  • Михайленко В.М. Теорія твору й тексту, 2013;
  • Данильчук Д.В. Український правопис (тексти лекцій), 2013;
  • Словники сучасної мовної практики. Кн. 1/ А.І. Мамалига, В.В. Різун, О.М. Пазяк, М.І. Фурдуй, 1996;
  • Методичні засади самостійної роботи студентів-журналістів / За ред. А.І. Мамалиги, 1994;
  • Тоцька Н.І., Шевченко Л.Ю. Фонетика української мови, 1997;
  • Збірник  вправ і завдань з фонетики, 1998;
  • Szumarowa N. (Шумарова Н.) Podstawy socjolingwistyki. Tyczyn, 2004;
  • Журналістська педагогіка в контексті Болонського процесу / Упоряд. А. Мамалига, Ю. Єлісовенко; за ред. В. Різуна, 2007.

Підготовлені викладачами кафедри підручники вигідно вирізняються серед інших увагою до різноманітних мовних труднощів та особливостей журналістської праці. Було також поновлено розділ про словники –  «Лексикографія», який протягом тривалого часу випадав із поля зору авторів. Уперше введено текстознавчий розділ, підготовлений за матеріалами публіцистичного мовлення. Після цього і в інших навчальних працях, виданих в Україні, з’явилася тематика зв’язаних мовних конструкцій,  різноманітних текстових утворень.

Кафедральні видання зі стилістики ставлять за мету допомогти студентам  вивчити можливості української мови в різних структурно-функціональних стилях на лексичному, фразеологічному, морфологічному, синтаксичному рівнях.  Значну увагу приділено викладові  норм літературної мови, зокрема  вимовних та акцентуаційних. До підручника зі стилістики введено відсутній в інших виданнях такого типу розділ, присвячений стилістичному використанню етимології слова. Ілюстративний матеріал якнайповніше відбиває красу й багатство української мови в усіх її виявах з орієнтацією на публіцистику.

Нашими підручниками охоче користуються студенти й інших гуманітарних спеціальностей, і навіть філологічних, оскільки в них розглядається багато різноманітних складних випадків слововживання, вимови, наголошення, відмінювання, словосполучення та ін. Звичайно, згадані мовні матеріали особливо потрібні для журналістів-практиків.

Слід відзначити написання викладачами кафедри кандидатських і докторських дисертацій, присвячених питанням журналістського мовлення (О.Д. Пономарів, А.І. Мамалига,  Л.Ю. Шевченко, Ю.В. Лисенко, І.О. Мариненко, Д.В. Данильчук). У річищі цієї проблематики видано  також монографічні праці:

  • Шумарова Н.П. Мовна компетенція особистості в ситуації білінгвізму, 2000;
  • Пономарів О.Д. Лексика грецького походження в українській мові, 2005;
  • Мамалига А.І. Структура газетного тексту, 1983;
  • Нариси про текст: теоретичні питання комунікації і тексту / В.В. Різун, А.І. Мамалига, М.Д. Феллер, 1998;
  • Почепцов Г.Г. Комунікативні аспекти семантики, 1987;
  • Лінгвістика впливу / В. Різун, Н. Непийвода, В. Корнєєв, 2005;
  • Данильчук Д.В. Український правопис: роздоріжжя і дороговкази,2013;
  • Проценко О.В. Прагматична самокорекція в українському спонтанному мовленні білінгвів (на матеріалі теле- та радіотекстів), 2005.

Неабияка увага  приділяється й словниковим виданням:

  • Непийвода Н.Ф. Практичний російсько-український словник: найуживаніші слова і вислови, 2000;
  • Словник античної  мітології / Козовик І.Я., Пономарів О.Д. – 3-тє вид., доп., 2006;
  • Етимологічний словник української мови. Т.4, 2003 [Колектив авторів; проф. О. Пономареву належить 520 статей];
  • Пономарів О.Д. Фонеми Г та Ґ. Словник і коментар, 1997;
  • Клименко Н.Ф.,  Пономарів О.Д., Чернухін Є.К. Новогрецько-український словник,  2005;
  • Томанек-Зінкевич Б., Григор’єв О., Прихода Я. Короткий словник абревіатур української мови, 1997;
  • Матейко Л., Доломан С. Словацько-український практичний розмовник. Українсько-словацький практичний розмовник, 1997;
  • Матейко Л., Доломан С. Чесько-український практичний розмовник. Українсько-чеський практичний розмовник, 1997;
  • Чеська мова: Українсько-чеський практичний розмовник. 3200 речень для практичного вжитку. Словник 3000 слів / Юрічкова Тетяна, Пономарів Олександр, Доломан  Сергій, 1998.

Значний період діяльності кафедри мови та стилістики пов’язаний з ім’ям її завідувача (1988 – 2001) д. філол. н., професора Олександра Даниловича Пономарева. Саме на цей час припадає видання і перевидання фундаментальних підручників для журналістів. Виходять друком праці О. Пономарева з практичної стилістики, культури мовлення, історичної лексикографії, призначені передусім для журналістських навчальних закладів.

Упродовж багатьох років мовознавець вів розділ практичних порад з культури мовлення в щотижневій радіопрограмі «Слово» на Першому каналі Українського радіо, де відповідав на численні листи слухачів з усієї України. Рубрика «Мовні поради професора Пономарева» свого часу була окрасою ефіру Української служби Бі-Бі-Сі. Успішно підкорилися Олександрові Даниловичу й можливості найновітніших засобів популяризації знань про мову та її норми: про це свідчить високий рейтинг відвідуваності інтернет-блогу професора Пономарева.

Багатопланове бачення фахових аспектів мовностилістичного циклу дало можливість кафедрі впевнено запровадити викладання набагато ширшого, ніж раніше, кола дисциплін. Порівняно з класичним набором мовних курсів, про який ішлося вище, було введено чимало нових дисциплін: українська мова в ЗМК, практикум з української мови для журналістів, типологія помилок, українська мова як іноземна, теорія твору, теорія сприймання і розуміння твору, практикум з перекладу і трансформації тексту, шрифтознавство. Сьогодні викладачі кафедри читають курси: українська мова в професійному спілкуванні, практична стилістика, український  правопис, постановка голосу, теорія твору і тексту, культура мовлення та ін. Звичайно, необхідні уточнення, поглиблена систематизація програм триватимуть і надалі, але науково-методичні принципи щодо викладання мовних дисциплін на засадах фахової доцільності залишаються справді стратегічними.

Значною мірою сприяє цьому також постійно цілеспрямована дослідницька робота викладачів кафедри, чиї наукові інтереси збагачують цілісну методичну палітру мовознавчої школи Інституту журналістики. Варто назвати своєрідні наукові осередки,  які в межах нашої кафедри виявляють риси певних дослідницьких шкіл. Передусім ідеться про нормативно-стилістичний та функціонально-стилістичний підходи до вивчення мови ЗМК (проф. О. Пономарів, проф. Н. Непийвода, проф. А. Мамалига, доц. О. Пазяк, доц. М. Фурдуй, доц. І. Мариненко,  доц. Д. Данильчук, доц. В. Михайленко, ст. викл. О. Григор’єв, ст. викл. С. Доломан, ас. Н. Грицук, ас. С. Горецька, ас. Дз. Хриплива, ас. Л. Сласна, ас. В. Швець).

Кафедра мови та стилістики Інституту журналістики КНУ співпрацює з відповідними кафедрами Львівського національного університету ім. Івана Франка, Донецького, Запорізького, Ужгородського та Черкаського національних університетів, Київського міжнародного університету, Університету «Україна».

Підготовлені працівниками кафедри текстознавчі праці розкривають важливі риси тексту як продукту авторської  творчості, предмета читацького (слухацького, глядацького) сприймання і розуміння, як засобу упливу, як відносно самостійної інформаційної системи (проф.  В. Різун, проф. А. Мамалига, проф. Н. Непийвода, доц. В. Михайленко, доц. Д. Данильчук,).

З ініціативи проф. В. Різуна у грудні 2000 року в Інституті журналістики було проведено  Першу текстознавчу нараду, на якій на теренах журналістикознавства засновано українську текстознавчу школу. До  навчальних планів Інституту журналістики були введені текстознавчі дисципліни.

Журналістикознавче спрямування наукових досліджень викладачів кафедри засвідчують і праці д.ф.н. проф. Г. Почепцова  – з проблем прагматики тексту,  теорії і практики комунікації, аспектів комунікативних технологій тощо.

Важливим складником фахової підготовки журналістів є фонетичне дослідження сучасного ефірного мовлення (доц. Л. Шевченко, доц. Л. Хоменко).

Завідувачка кафедри (2001 — 2004) д. філол. н., професор Наталія Федорівна Непийвода  започаткувала новітні дослідження, що розвивають ідеї комунікативної психолінгвістики, функціональної стилістики, нейролінгвістики в царині мовної журналістської творчості.

Останнім часом поглиблено аналізуються можливості застосування здобутків соціолінгвістики в наукових і навчальних програмах кафедри  за ініціативи завідувачки кафедри (з 2004 р.) д. філол. н., проф. Наталії Петрівни Шумарової.

У 1994 році було започатковано проведення міжвузівської (згодом –міжнародної) конференції з питань функціонування та розвитку української мови в засобах масової комунікації (проф. А. Мамалига, доц. О. Пазяк). Ці представницькі велелюдні зібрання в стінах Інституту журналістики щороку засвідчують своє високе наукове і громадське покликання. Особливо вагомим внеском цих наукових форумів є зв’язок із процесами державотворення, виховання  молодої національної еліти, з утвердженням України в світовому співтоваристві. Постійно вдосконалюється проблематика конференцій, тематична палітра виступів та публікацій молодих науковців. З 2010 щорічні конференції з питань функціонування та розвитку української мови в ЗМК мають постійну назву «Мова. Суспільство. Журналістика». За матеріалами їх опубліковано збірники наукових праць:

  • Слово і суспільство, ч. 1 і 2, 2000;
  • Молодь і державна мова, 2000 (видано спільно з Міжнародним інститутом лінгвістики і права);
  • Українська мова і держава, 2001;
  • Комунікативно-мовні процеси в сучасному медіапросторі, 2008;
  • Мова, суспільство, журналістика (за матеріалами ХІV міжнародної науково-практичної конференції з проблем функціонування й розвитку української мови), 2009;
  • Мова, суспільство, журналістика (присвяч. 75-річчю Бориса Олійника; За матеріалами ХV міжнародної науково-практичної конференції з проблем функціонування й розвитку української мови «Культура мови сучасних мас-медіа в системі соціальних комунікацій»), 2010;
  • Мова. Суспільство. Журналістика (присвяч. ювілею професора К.С. Серажим; за матеріалами ХVІ конференції), 2012;
  • Мова. Суспільство. Журналістика (на пошану професорів А.І. Мамалиги та О.Д. Пономарева з нагоди ювілеїв; за матеріалами XVII та  XVIIІ конференцій), 2013.

Кращі праці молодих дослідників друкують також у періодичних наукових виданнях Інституту журналістики.

Викладачі кафедри Н. Шумарова, Л. Хоменко і Д. Данильчук 2009 року взяли участь у науково-практичному семінарі для працівників загальноукраїнських та регіональних ЗМІ «Культура мови – культура нації» в Черкасах. Цей захід, проведений за ініціативи Інституту журналістики та Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» (президент – Л. Мех), став початком нової традиції – регулярних зустрічей журналістів-практиків і викладачів кафедри мови та стилістики й інших кафедр інституту за круглим столом, у форматі науково-практичних семінарів. У центрі цих взаємнокорисних зібрань – актуальні питання культури журналістського мовлення і загалом стан української мови в національному інформаційному просторі.

На базі кафедри проходять і такі міждисциплінарні заходи, як серія круглих столів з актуальних проблем міської топонімії (під головуванням проф. А. Мамалиги відбулися три круглі столи – в 2008, 2009 і 2011 рр.), де було створено зручний дискусійний майданчик для мовознавців, журналістів, дослідників у галузі соціальних комунікацій, а також істориків-києвознавців,  представників місцевої влади і громадських організацій.

В аспекті міжнародної співпраці викладачі кафедри гідно представляють Київський національний університет імені Тараса Шевченка, працюючи за кордоном (О. Пономарів, Н. Шумарова, С. Доломан, О. Григор’єв). Варто згадати також участь викладачів кафедри в міжнародних конференціях, і разом з тим кафедра сама стала організатором науково-практичних міжнародних конференцій на університетських теренах.

Нові перспективи кафедральної діяльності пов’язані з викладанням української мови як іноземної. На кафедрі цей напрямок навчальної роботи репрезентують викладачі к. філол. н., доц. Л.  Хоменко, ас. С. Горецька. Українська мова в підготовці іноземних фахівців посідає особливе місце: з одного боку, вони вивчають її як іноземну, з іншого – українська мова є для них засобом набуття фахових знань. Підготовка іноземних фахівців у галузі журналістики високого ґатунку впливає на образ як інституту, університету, так і в цілому України: адже ці випускники стануть джерелом інформації про Київський національний університет імені Тараса Шевченка, про Інститут журналістики.