Абітурієнтам

Абітурієнтам

Спеціально для вас – приклад виконання завдань творчого конкурсу. Ви можете зробити так…або ще краще!


ПОРАДИ ВІД ГРИГОРІЯ ДЕСЯТНИКА

Ви вибираєте майбутню професію, прагнете самовдосконалення, мрієте мати унікальну екранну трибуну для спілкування зі світом, відчуваєте власну здатність розвинути будь-які природні якості творчої людини.

Бажання вчитися – чудове. Талант, зрештою, – це лише 10 відсотків природи і 90 відсотків постійної, свідомої, плідної праці, яка починається з ретельного навчання.

І до того ж, ви вже роздумуєте – яку саме екранну професію обрати.

Всі професії важливі, але вас цікавлять декілька – режисер кіно і телебачення, кіно телеоператор, ведучий телепрограм, сценарист кіно і телебачення, звукорежисер? Тоді ваш вибір – кафедра кіно- і телемистецтва Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Як підготуватись до вступу на навчання на цій кафедрі?

Найперше: екранна творчість вимагає людей великої внутрішньої й зовнішньої культури.

Назавжди забудьте про вульгарні манери, неохайний одяг, слова-паразити і беззмістовний побутовий молодіжний сленг. Слова на кшталт «тіпа», «коротше», «блін», не кажучи вже про ненормативну лексику, повинні зникнути з вашої мови.

Екранний творець – не тільки творець, але й вихователь. Його мова повинна бути зразком культури; правильне, зрозуміле співрозмовникам формулювання  думок і визначень – переконлива ознака правильного, розумного мислення, упевненості в рішеннях.            Майстер екрану – людина різнобічних знань. Культурний шар, на якому будується його вміння розмовляти мовою екрана про широкий спектр питань, повинен включати в себе знання і розуміння закономірностей загальнокультурного, політичного, економічного, науково-технічного процесів, які відбуваються у світі. Він не може обійтися без знання історії, образотворчого мистецтва, музики в різноманітних її проявах, літератури, драматургії, засад журналістики та й усього, що хвилює сьогодні світ.

Слід розвивати власні творчі здібності.

Готуючись до опанування творчою професією, молода людина не може не спробувати власні сили в художній самодіяльності, художній фотографії, написанні хоча б невеличких літературних творів, журналістських матеріалів до шкільної стіннівки. Малювання, музика, акторська творчість, відеозйомка – будь-що з величезного арсеналу культури і мистецтв є органічним складником режисерської праці.  

Дуже ефективною формою засвоєння навичок колективної творчої праці є участь у всіляких конкурсах, командах веселих і кмітливих, організації масових свят, видовищ, колективних розваг у власній школі тощо.

Ґрунтовним внеском у майбутню професійну роботу в екранних мистецтвах є попередня творча освіта – у музичній школі, аматорській кіностудії, школах професійної телевізійної майстерності.

І звичайно, якщо випаде така можливість – чудовим початком творчого шляху могла б стати робота на професійній теле- чи кіностудії – на будь-якій посаді – творчій, технічній, робітничій, адміністративній – не має значення.

Безліч майбутніх знаних кінематографістів і телевізійників, як то кажуть «усіх часів і народів», починали свій творчій шлях з найнижчого професійного рівня, щоденно занурюючись в атмосферу обраної професії, щоденно стверджуючись у своєму виборі, або вносячи в нього відповідні корективи.

Кіно і телебачення – професія свідомих людей, які мають певний життєвий досвід, можуть правильно сформулювати власні життєві й мистецькі пріоритети. Неоціненним є й значення власного життєвого досвіду для глибокого, свідомого засвоювання необхідних фахових знань і навичок під час навчання у вищому навчальному закладі.

А засвоювати їх треба дуже багато і дуже швидко, адже роки університетського навчання не тільки скороминучі, але й вщерть заповнені багатьма загальноосвітніми та фаховими предметами, вивчення яких вимагає неабияких інтелектуальних і фізичних зусиль.

Але поки що все це попереду, а молоду людину, яка прагне оволодіти екранною професією, чекає творчий іспит, який передує вступу до університету.

Для людини з певними здібностями нічого складного в цьому немає:

треба лише підготуватись і прочитати перед відбірковою комісією вірш, байку, можливо уривок з прозового твору, зіграти якийсь нескладний етюд на уявні обставини: знайти щось у темній кімнаті, познайомитись з дівчиною, вигнати з кімнати кішку – що завгодно, що може прийти в голову членам комісії – досвідченим педагогам з екранних мистецтв. Здатність реалізувати власну уяву в конкретних фізичних діях – чи не найважливіший показник екранного таланту.

Можете співати – заспівайте, танцюєте – ще краще; здатні розвеселити – запропонуйте комісії і це. Будь-який талант здатен розкрити ті риси обдарування, які вкажуть на придатність до певної екранної професії.

Не зайвими будуть принесені із собою літературні спроби, малюнки, фотографії, не кажучи вже про власні відеороботи.

Для абітурієнтів, що прагнуть стати кінотелеоператорами та звукорежисерами важливе і хоча б елементарне володіння технічними навичками майбутньої професії.

Але вже все позаду і ви – щасливий студент Національного університету.  

Не бійтеся випробувати себе в різних екранних професіях. Можливо ви зрозумієте, що вашому обдаруванню відповідає не той екранних фах, який ви обрали. Не біда. Перший рік навчання покаже і у вас буде можливість скорегувати своє майбутнє. Досвідчені викладачі допоможуть вам у цьому.

Готуйтеся, творіть, читайте, прагніть. Екран чекає на вас!

Закінчення прийому заяв на вступ – до 20 липня.
Творчий конкурс триватиме з 20 по 27 липня.

Детальна інформація

Інформація для абітурієнтів

Спеціалізація «Ведучий програм телебачення»

  1. Безручко О.В.; Десятник Г.О.; Полешко С.М.; Порожна С.Г., Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання / навчальний посібник / – К.: КиМУ, 2015 – 431с.
  2. Гладишева А. Сценічна мова. Дикційна та орфоепічна нормативність : навчальний посібник. – К. : ТОВ «Червона Рута-Турс», СПД Верес О.І., 2007. – 268 с.
  3. Гоян В.В. Журналістська творчість на телебаченні: монографія / В.В.Гоян. – К. : Київський університет, 2011. – 319 с.
  4. Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво: постановка голосу й мовлення: навч. посіб. / Ю. Єлісовенко ; за ред. В.В.Різуна. – К. : Атіка, 2008. – 204 с. Кузнецов Г.В. ТВ журналистика: критерии профессионализма / Г.В. Кузнецов. – М. : РИП Холдинг, 2002. – 220 с.
  5. Кукуруза Н. Майстерність ведучого : навчальний посібник. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. – 176 с.
  6. Мащенко І.Г. Енциклопедія електронних мас-медіа: у 2 т. Т. 2: Термінологічний словник основних понять і виразів телебачення, радіомовлення, кіно, відео, аудіо / І.Г. Мащенко. – Запоріжжя : Дике поле, 2006.– 512 с.
  7. Мащенко І.Г. Українське телебачення: штрихи до портрета / І.Г.Мащенко. – К. : Посередник, 1995. – 294 с.
  8. Полешко С.М. Робота режисера з диктором-телеведучим, тележурналістом: Курс лекцій. – К.: КиМУ, 2011. – 112 с.
  9. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: навч. посіб. / О.Д. Пономарів – 3-тє вид., стереотип. – К. : Либідь, 2008. – 240 с.
  10. Пономарів О.Д. Українське слово для всіх і для кожного / Олександр Пономарів. – Вид. 2-ге. – К.: Либідь, 2017. – 360 с.
  11. Станиславский К. Работа актера над собой. – М. : Артист. Режиссер. Театр, 2003. – 340 с.
  12. Томан Іржи. Мистецтво говорити. – К. : Радянська школа, 1989. – 95 с.

Спеціалізація «Кіно-, телеоператорство»

  1. Волынец М. Профессия: оператор : Учеб. пособие для студентов вузов – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Аспект Пресс, 2008. – 184 с.
  2. Головня А. Мастерство кинооператора. М.: «Искусство», 1995. – 240 с.
  3. Гудридж Майк, Грирсон Том. Профессия: кинооператор. – М. : Рипол-Классик, 2014. – 192 с.
  4. Десятник Г.О. Основи екранної документалістики : тексти лекцій [наук. ред. проф. Горевалов С.І.]. – К. : Вид-во КНУ, 2016. – 226 с.
  5. Долінін Д.А. Кінозображення для чайників.- СПб.: «Superwave», 2012.
  6. Медынский С. Компонуем кинокадр. – М.: «Искусство», 1992. – 240 с.
  7. Медынский С. Оператор: Пространство. Кадр : учеб. пособие для студентов вузов. – М.: Аспект Пресс, 2011. – 111 с.
  8. Трескін А. Теорія відео. Онлайн відео – естетика чи деградація відео..- К.: Гуманітарний центр, 2017.
  9. Тримбач С. Кіно народжене Україною / Альбом антології українського кіно.- К.: Самміт-книга, 2016

Спеціалізація «Сценарна майстерність, режисура кіно та телебачення»

  1. Дмитровський З.Є. Телевізійна журналістика. – Львів : ПАІС, 2009. – 224 с.
  2. Загданский Е.П. От мысли к образу. – К. : Мистецтво, – 161 с.
  3. Зубавіна І. Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. – К. : 2007. – 296 с. з іл.
  4. Левчук Т., Ильяшенко В. Кинорежиссура. – К. : Мистецтво, 1981. – 243 с.
  5. Митта А.Н.“Кино между раем и адом”, М., “Подкова”, 2000.
  6. Обертинська А. Основи теорії драми та сценарної майстерності. – К.: Вища школа, 1999. – 180 с.
  7. Соколов А. Монтаж: телевидение, кино, видео: ч. 2. – М.: Издательство «625», 2001. – 207 с.
  8. Соколов А.Г. Монтаж: телевидение, кино, видео: ч. 1. – М.: Издательство «625», 2000. – 207 с.
  9. Станиславский К. Работа актёра над собой. – М.: Артист. Режиссёр. Театр, 2003.–340 с.
  10. Ширман Р. Алхимия режиссуры. Мастер-класс. – К. : Телерадиокурьер, 2008. – 448 с.
  11. Ширман Р.Н. Режисура документального кіно і телевізійного фільму / Роман Ширман. – К. : Вид-во КНУ, 2015. – 132 с.
  12. Эблан Д. Цифровая съёмка и режиссура. – М.: Вильямс, 2005. – 224 с.

Спеціалізація «Звукорежисура»

  1. Алексеев Б. Элементарная теория музыки / Б.Алексеев, А. Мясоедов. – М., – 240 с.
  2. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс / Б. Асафьев. – М., 197 – 376 с. 
  3. Афоніна О.С. Code and coding in the myths // Spheres of culture. – Volume XIII. – Lublin, 2016 – S. 431-439.
  4. Афоніна О.С. Особливостікодувкультурі // ВісникНаціональноїакадеміїкерівнихкадрівкультуриімистецтв. – Вип. 1. – К., Міленіум, 2015. – С. 94-98.
  5. Афоніна О.С. Становлення концепту «кодування» в культурі // Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць, 2015. – Вип. 27. – К., Міленіум, 2015. – С. 207-217.
  6. Афоніна О.С. Database of the modern Ukrainian music resources // Культураісучасність: альманах. – К. : Міленіум, 2015. – № 1. – С. 95-99.
  7. Афоніна О.С. Work of contemporary Ukrainian authors in measurements postmodern culture // Spheres of culture. – Volume IX. – Lublin, 2014 – S. 427-434.
  8. Баранова В. О. Елементарна теорія музики: Робоча програма для студентів спеціальності 7.020205 «Музичне мистецтво» / Укл. В.О. Баранова. – К.: ДАКККіМ, 2007. – 25 с.
  9. Бражников М. Древнерусская теория музыки. / Бражников М. – Л., – 232 с.
  10. Булучевский Ю. С. Краткий музыкальный словарь / Ю. С. Булучевский, В. С. Фомин. – СПб. ; М. : Музыка, 1998. – 460 с.
  11. Вахромеев А. Элементарная теория музыки / А. Вахромеев. – М., 1983. – 224 с.
  12. Вахромеева Т. А. Справочник по музыкальной грамоте и сольфеджио / Татьяна Алексеевна Вахромеева. – М. : Музыка, 1999. – 88 с.
  13. Максимов С.Е. Музыкальная грамота / С.Е.Максимов. – М. «Музыка», 1979. – 175 с.
  14. Михеева Л. Музыкальный словарь в рассказах / Л. Михеева. – М.: 1988. – 176 с.
  15. Серебряный М.   Сольфеджио  на   ритмоинтопационной  основе современной эстрадной музыки. – К.,1987. – 160 с.
  16. Словник іноземних музичних термінів та виразів : посібник для вищих навч. закладів культури і мистецив І–IV рівнів акредитації / ред.-упоряд. В. В. Павленко. – Вінниця : Нова книга, 2005. – 384 с.
  17. Словник музичної термінології / НАН України, Ін-т енцикл. досліджень. – відтворення вид. 1930 р. – К., 2008. – 111 с. – (Із словникової спадщини ; Вип. 7).

Друзі, запрошуємо вас на День відкритих дверей Інституту журналістики!

Чекаємо 14 грудня о 14:00 у Малій залі навчального корпусу на вул. Юрія Іллєнка, 36/1.

Принагідно зазирніть і на кафедру кіно- і телемистецтва.

До зустрічі!